Як же по-особливому згадується зараз усе те, з чого складалося наше життя до 24 лютого… Однією із таких теплих серцю картинок є для мене участь із нашими десятикласниками у проєкті «Розуміючи мир». Як багато і щиро ми з ними говорили про свободу, мужність і співчуття, творчість і радість, мрії та переконання, про повагу і служіння, уміння віддавати та отримувати, про відповідальність і вибір, про важливість у житті довіри та мети – про усе те, що так потрібне людям, щоб жити в мирі! І якими ж глибокими й дорослими були думки моїх десятикласників! П’ять тижнів, протягом яких ми разом мудрішали… І це було недаремно, бо все те, про що ми говорили, зараз наші діти бачать під збільшувальним в рази склом у стрічках новин, у соцмережах, в історіях тих, хто рятуючись, приїздить у наше місто і знаходить тут справжню підтримку… «Розумію мир» звучить зараз по-особливому щемно, але як же гордо звучатимуть ці слова після нашої Перемоги – зовсім-зовсім скоро!!! (Галат М.М.)
