Навчальний рік завершується, закінчуються онлайн уроки. А мене переповнює гордість за своїх учнів – учнів 5-Б класу, які під час дистанційного навчання змогли об’єднатися, підтримуючи, пояснюючи, допомагаючи один одному. У шаленому темпі пробували свої сили, звикали до дистанційних завдань, творили. Зрозуміло, що складно було всім: і дітям, і батькам, і вчителям. Важко, але круто! Надзвичайно важливим у цей період було бачити очі один одного, отримувати фідбек. Бо зворотній зв’язок – це внутрішній ресурс, який наповнює нас, мотивує, спонукає до змін, дає зрозуміти, наскільки кожен важливий. Зараз кожному катастрофічно не вистачає живого спілкування. І я страшенно скучила за посмішками, обіймашками, додатковими запитаннями, гумором, дитячою безпосередністю: «Швидше ідіть до нас! У нас таке..!», «Я хочу розповісти, що я вже …зробив/склав/намалював!», «А я навчилася..!», «А у нас на попередньому уроці знаєте що ..!», «Have a nice day!» Як же я сумую за своїми п’ятачками)))
Любі п’ятикласники , знаю, з яким нетерпінням ви чекаєте літа! Нехай воно буде сповнене незабутніх вражень та позитивних емоцій! До зустрічі у шостому класі, мої щирі, розумні, креативні, невгамовні, суперактивні діти!
Оголошення:
Золотоніська спеціалізована школа №2
інформаційних технологій
